«Цифрова трансформація – одна з найбільш захайпованих тем останніх років. Головна причина такої популярності – це явище фундаментально змінює суспільство та економіку через нові технології, нові звички, нові бізнес-моделі. Загроза для бізнесу цілком реальна, тому слід грати на випередження».

UNIT Citizen публікує перший матеріал Innovation Strategist компанії Civitta Антона Верховодова з циклу про цифрову трансформацію.

А ви впевнені, що виживете за п’ять років?

За останні кілька десятиліть соціальне та економічне життя планети радикально трансформувалося. Головним драйвером цих змін стали цифрові технології. Персональні комп’ютери, інтернет, смартфони, штучний інтелект, роботи – навколо них стрімко росте нова економіка. Одночасно ці явища змінюють нашу поведінку. Окрім того, із плином часу нові технології проникають у наше життя глибше та швидше: технології аналогової доби (радіо, телебачення, телефони, холодильники) проникали до половини домогосподарств за 10-20 років, тоді як у цифрову добу (смартфони, соціальні медіа) таке ж проникнення досягається за 2-3 роки.

Звісно, це вплинуло на баланс сил у бізнесі. У 2006 році до топ-5 найдорожчих компаній входили Exxon (нафта і газ), General Electric (промисловість), Total (нафта і газ), Microsoft (технології), Citi (фінанси). У 2016-му, десять років потому, це були вже виключно технологічні компанії: Apple, Google/Alphabet, Microsoft, Amazon, Facebook. Ця п’ятірка – GAFAM – продовжує наводити страх на керівників в усіх без винятку індустріях. Тим паче, що у цифрову епоху компанії живуть у кілька разів менше, ніж раніше.

Діджитал багато в чому став тим фактором, який змінює правила гри та вирівнює ландшафт. За два останні десятиліття вартість запуску технологічного стартапу знизилася більш ніж у 1000 разів. Армії сучасних підприємців прийшли відкушувати пиріг традиційних гравців, ставлячи питання по-іншому: який біль має клієнт та як його вирішити за допомогою сучасних технологій?

Візьмемо для прикладу автовиробників. Якщо раніше Volkswagen, BMW, Ford та інші конкурували між собою за найкращий автомобіль, то тепер з ними конкурують Uber та Google – за саму ідею перевезень. А в останні два роки у цю битву вриваються сервіси прокату електросамокатів Lime та Bird.

Що ж таке цифрова трансформація?

Отже, картина вимальовується непроста. Саме час розібратися у теорії та узагальненнях.

Цифрова трансформація – це зміна економічних та соціальних парадигм під впливом нових (цифрових) технологій. Це дійсно широке явище. Концептуально його можна уявити як зміни, спричинені трьома взаємопов’язаними силами: нові технології, нові бізнес-моделі, нові звички. Причому залежності можуть працювати у різних напрямках і найчастіше – по спіралі.

Класичний приклад – історія Uber. Стратегія компанії – принципово новий користувацький досвід у переcуванні містом (чітка незадоволена потреба користувачів) за рахунок сучасних технологій та нових користувацьких звичок. Цей стартап став можливим із розвитком смартфонів (GPS, тачскрін, магазини додатків) та розвитком технологій зв’язку (вища швидкість, нижча вартість). На цій базі засновники придумали революційно новий користувацький досвід: замовлення машини за декілька кліків зі смартфона (а не за п’ять хвилин страждань під час телефонної розмови чи 15 кліків у примітивних програмах із прописуванням деталей, підтвержденням за допомогою SMS та іншими пережитками минулого тисячоліття). Під це прикрутили нову бізнес-модель: заробляти на комісії оператора платформи. Зараз, у продовження своєї стратегії, Uber розширює ціннісну пропозицію у перевезеннях за допомогою безпілотних автомобілів, електроскутерів, велосипедів, гелікоптерів.

Антон Верховодов на івенті в інноваційному парку UNIT.City

Із ростом популярності Uber та подібних сервісів для вирішення інших життєвих проблем з’явилися принципово нові очікування від усіх послуг: вони мають бути доступні зі смартфона, просто, у кілька кліків. Так званий digital-first-experience і фокус на конкретну проблему клієнтів стали стратегічно обов’язковими. Це створило тиск як на «традиційні» сервіси (банки, пошту, e-commerce), так і на В2В-сегмент. Так виникли нові моделі в економіці: gig work (епізодичне контрактування незалежних виконавців замість найму власного штату), Uber-for-X (два кліки, з мобільного, транзакційність), платформіфікація (дохід від агрегування попиту і пропозиції, без CAPEX).

Отже, цифрова трансформація – феномен, в першу чергу, на рівні стратегії, який далі розкладається на оперативні задачі. Сьогоднішнє технологічне розмаїття – блокчейн, штучний інтелект, хмари – є лише інструментом для досягнення цілей. Так само як і digital-маркетинг, який є малим (хоч і важливим) елементом цифрового бізнесу.

Як стати краще сьогодні та вижити завтра?

Цифрова трансформація не є закінченим одноразовим проектом. Це зовнішні зміни, на які компаніям потрібно реагувати. Працюючи із цифровими технологіями та підходами, компанії можуть стати кращими у тій сфері, де вони працюють сьогодні, та вижити завтра, повністю переосмисливши себе. У англомовному середовищі цей дуалізм оформився у термінології digitisation (оцифрування – коли технології використовуються для підвищення ефективності існуючих підходів) та digitalisation (цифровізація – перебудова бізнесу навколо свіжих, сучасних, цифрових підходів).

Якими є основні кроки процесу успішної адаптації до цифрової трансформації? Компанії, які пройшли такі процеси, найчастіше йшли за таким сценарієм:

  1. Розуміння сутності цифрової трансформації для свого бізнесу, індустрії, основних трендів, та визначення на базі цього конкретних бізнес-можливостей.
  2. Планування цифрової стратегії, включно з векторами розвитку нового бізнесу та включенням її до основної стратегії бізнесу як невід‘ємної частини.
  3. Реалізація проектів (покращення існуючого бізнесу, розвиток нових напрямів, розбудова компетенцій) за рахунок підбору відповідної комбінації внутрішніх та зовнішніх інструментів.

Важливу роль у процесі адаптації грають відкриті інновації – залучення зовнішніх гравців до розробки нової ціннісної пропозиції або вдосконалення процесів. Причин цьому багато, але основні мають навіть особливу назву:

  • Дилема інноватора: успішні компанії занепадають, тому що роблять усе правильно і фокусуються на захисті свого успіху.
  • Закон Джоя: Ким би ви не були, найкращі люди усе одно працюють на когось іншого.

Усе це створює необхідність залучати до інновацій не тільки внутрішню команду, а й інноваційну екосистему, професійних консультантів та сервісні команди, вендорів та дослідників.

Загалом, компаніям слід не лякатися зовнішніх змін та не захищати старий бізнес, а відкритися до нових ідей та побудувати систему роботи із ними, щоб залишатися релевантними завтра. Саме із таким підходом медіабізнес пережив прихід інтернету та піратства, телеком-оператори не зламалися під атакою Skype, виробники авіаційних двигунів підняли свої прибутки за рахунок продажів гарантованих миль у повітрі, а хімічні концерни заробляють гроші із більшості елементів ланцюга доданої вартості. Без цифрових технологій все це було б немислимим.