Які висновки можна зробити зі статистики Kickstarter за 10 років роботи платформи? Навіщо Amazon і Google «шпигують» за користувачами у їхніх домівках? З якими перешкодами зіштовхуються виробники нового покоління секс-роботів? Скільки мільйонів людей вже дізналося результати персональних ДНК-тестів? Та чим займаються потенційні стартапи-єдинороги? Відповіді на ці питання – у щотижневому дайджесті закордонних медіа від UNIT Citizen.

Kickstarter – статистика за 10 років

Видання про бізнес та технології The Hustle проаналізувало дані найпопулярнішого краудфандингового сервісу Kickstarter за 10 років та визначило найуспішніші проекти на платформі. З моменту запуску Kickstarter гроші на ресурсі збирали понад 433 000 проектів.

Лише третині проектів (36,6%), що проводили кампанію на Kickstarter, вдалося зібрали необхідну суму, зазначається у статті. Скромність – запорука успіху: в середньому успішний проект хотів отримати вдвічі менше коштів, аніж проект, який провалився. Середня сума, на яку розраховували успішні проекти, становить $6100 –порівняно з $13700 у невдалих проектів. Водночас більшість успішних проектів (близько 67%) заручилися підтримкою бекерів на суму, що перевищує $10 000.

Фото: CoinDesk

Найпопулярніші категорії проектів на Kickstarter не є одночасно і найуспішнішими, відзначає видання. Найбільші суми діставалися проектам з індустрії ігор (відеоігри, гаджети для ігор, настільні ігри), дизайну (продуктовий дизайн) та технологій (носимі пристрої, гаджети, 3D-друк). Сумарно усі проекти (успішні, неуспішні та ті, що ще знаходяться в стадії фандрайзингу), зібрали $4,1 млрд.

Майже половина із топ-100 проектів, які зібрали найбільші суми в історії Kickstarter, представляють категорію «ігри». Понад два десятки команд отримали від бекерів більше ніж $5 млн. Але в деяких випадках навіть цих грошей було недостатньо, аби покрити виробничі витрати, зауважують автори статті.

Проект Coolest Cooler (№2 у списку «топ-100»), який зібрав $13,3 млн у 2014 році, досі не доставив продукт деяким зі своїх бекерів. Схожа ситуація склалася із ZANO Drone (№39), який зібрав 2,3 млн фунтів від 12 000 бекерів. Перед тим, як компанія збанкрутувала, організатори кампанії доставили своїм бекерам лише 600 «частково функціональних» пристроїв.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Мисливці за даними

Протягом кількох років Amazon і Google фіксували, коли клієнти використовували їхні голосові асистенти, аби увімкнути світло або зачинити двері. Нині технологічні гіганти просять розробників гаджетів для смарт-будинків надавати їм ще більше інформації в режимі нон-стоп, пише Bloomberg.

Щойно користувач під’єднає свій світильник до Alexa, Amazon знатиме, коли світло увімкнене, а коли ні. Це відбуватиметься завжди й незалежно від того, чи вмикала людина світло самостійно, чи за допомогою Alexa. За домовленістю з виробниками гаджетів, телевізори інформуватимуть технологічних гігантів про те, який канал включив споживач, а «розумні» замки надсилатимуть інформацію про те, чи замкнуті двері у смарт-будинку.

Навіть найпростіші пристрої на кшталт лампи дозволять технологічним компаніям заповнювати прогалини у знаннях про своїх клієнтів та використовувати отримані дані у маркетингових цілях, відзначає видання. Критики пояснюють – техгіганти вже накопичили достатньо інформації про поведінку споживачів у громадських місцях, тому зараз хочуть «підглядати» за ними у власних домівках.

Amazon і Google запевняють, що збирають дані лише для того, аби поліпшити досвід користувачів в управлінні смарт-гаджетами. Постійні оновлення, згідно з заявами компаній, допомагають їм пропонувати нові способи застосування голосових помічників та підкидають ідеї для нових пристроїв.

Голосові асистенти на чолі з гаджетами Amazon та Google є одними з найпопулярніших категорій в споживчій електроніці в США. Великий попит на пристрої підсилив дискусію щодо компромісу між користю, яку приносять дані гаджети, та небезпекою для персональних даних користувачів. Продукти обох компаній уже демонстрували свою недосконалість – наприклад, випадково записували особисті повідомлення або пересилали їх стороннім людям.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Бум на ДНК-тести

Для генеалогічних сервісів 2018 рік був надзвичайно успішним – минулого року ДНК-тести купило стільки людей, скільки за усі попередні роки разом узяті, порахували в MIT Technology Review.

Багато споживачів користуються послугами таких компаній, аби порівняти свою ДНК з ДНК іншої людини. Станом на початок 2019 року понад 26 млн споживачів додали свою ДНК до баз даних чотирьох провідних гравців ринку. Найбільші колекції ДНК людини мають компанії Ancestry та 23andMe, йдеться у статті. Якщо тенденція збережеться, то генеалогічні сервіси за 24 місяці зможуть зібрати генетичні дані більш ніж 100 млн людей.

Лише один із лідерів ринку, 23andMe, окрім тестів на походження людини пропонує тести, що допомагають оцінити стан здоров’я людини. Минулого року компанія отримала дозвіл від Управління з контролю за продуктами харчування і лікарськими препаратами США на тестування двох генів раку молочної залози, а нещодавно 23andMe дали зелене світло, аби компанія могла інформувати споживачів про ризик розвитку раку передміхурової залози.

Потенційно найважливішим напрямом використання баз даних генеалогічних сервісів є криміналістика. Як відомо, у травні минулого року поліція Каліфорнії за допомогою генетичного слідчого вийшла на гвалтівника та вбивцю, відомого як Golden State killer, який залишався безкарним протягом десятиліть.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Нова хвиля єдинорогів

Uber і Airbnb належать до раннього покоління технологічних стартапів, вартість яких сягнула $1 млрд. Багатьом компаніям з першої хвилі єдинорогів вдалося збудували глобальні імперії, діджиталізувавши наявні моделі бізнесу – таксі, доставку їжі чи готельний бізнес. Єдинороги нового покоління, схоже, будуть зовсім іншими.

Компанія CB Insights визначила 50 стартапів, оцінка яких може незабаром досягти $1 млрд, йдеться у статті The New York Times. Аналітики відзначили, що потенційні єдинороги в основному фокусуються на програмному забезпеченні для певних галузей сільського господарства, фінансового сектору чи, наприклад, біомедичних компаній.

Окрім розробників програмного забезпечення, серед потенційних єдинорогів є стартапи, що будують бізнес, надаючи послуги нинішнім єдинорогам. Серед них –  Checkr, який допомагає бізнесу перевіряти біографічні дані потенційних працівників. Earnin, ще один кандидат в юнікорни – це сервіс, який надає безпроцентні мікрокредити. Аналітики також виділили серед потенційних єдинорогів три стартапи, які користуються популярністю серед жінок-міленіалок – Glossier, Zola і Faire.

Зараз стартапи стають єдинорогами швидше, ніж будь-коли, наголосив виконавчий директор CB Insights Ананд Санваль, припустивши, що деякі з цих компаній можуть досягти вартості в $1 млрд вже незабаром. Раунди фінансування на суму в 100 млн і більше – колись величезна сума – стали звичайним явищем. Нині у світі налічується 315 єдинорогів – проти 131-го у 2015 році.

Легко помітити, що перспективні стартапи зараз з’являються у різних куточках світу. У CB Insights на роль кандидатів у єдинороги відібрали п’ять компаній з Індії, чотири – з Китаю та три з Латинської Америки. При цьому компанії представляють найрізноманітніші індустрії. Наприклад, технологія бразильського стартапу CargoX допомагатиме підвищувати ефективність роботи перевізників вантажів, а австралійський проект Deputy дає бізнесу інструменти для управління роботою працівників з погодинною оплатою.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Секс-роботи наступають?

Як об’єднати прибутковий ринок секс-ляльок із бурхливим розвитком штучного інтелекту? Відповідь, можливо, знайде індустрія еротичних роботів. Нині ця сфера знаходиться в руках лише декількох глобальних гравців, які змагаються за ринок, що може досягти цифри в $30 млрд, пише британське видання The Telegraph.

Як показує практика, перетворення фетишу на мейнстрім – задача не з найпростіших. Нове покоління секс-роботів – це не статичні секс-ляльки, а інтерактивні «компаньйони» з функціями розпізнавання мови (близькі до тих, що мають Alexa/Siri), вібруючими частинами тіла та сенсорами, які реагують на дотик людини, розповідається у статті. Однією з найбільших  перешкод для  виробників таких роботів є ціна. Яскравим прикладом є секс-робот Саманта вартістю 4000 фунтів. Тіло Саманти вироблене у Китаї, а «мозок» запрограмований в Європі.

Сек-робот Саманта та її творець Сергі Сантос. Фото: earth-chronicles.com

Виробники нових секс-роботів позиціонують свій продукт не як секс-ляльку, а як інтерактивного супутника для самотніх, інструмент для людей із соціофобією, аутизмом, хворобою Альцгеймера чи депресією. Утім не всі вірять таким заявам.

«Компанії, що виготовляють секс-ляльки, намагаються подати їх як компаньйонів, аби нейтралізувати і нормалізувати неприємні аспекти самого явища», – відзначає професорка етики та культури роботів та AI в De Montfort University, співзасновниця кампанії проти секс-роботів Кетлін Річардсон. Презентувати неживі об’єкти як людину – небезпечно, переконує вона. «Це може закінчитися тим, що за 10 років люди скуповуватимуть цих роботів у Tesco (найбільша роздрібна мережа у Британії)», – додає професорка.

Водночас співзасновник Synthea Amatus (виробника секс-робота Саманти) Арран Сквайр переконаний, що з часом соціум перестане засуджувати це явище. Підприємець порівнює комерційний потенціал секс-роботів з індустрією секс-іграшок, яка зараз оцінюється у $15 млрд.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Більше цікавих дайджестів:

Дайджест зарубіжних медіа: юні інфлюенсери, зарплати в IT та cashless по-японськи

Дайджест зарубіжних медіа: ігри в хмарі, JOMO-працівники та медичні психоделіки

Дайджест зарубіжних медіа: AI-новинарі, безсмертний e-mail та автономні авто у заторах