Чому автономні авто лише поглиблять проблему заторів на дорогах у містах? Які відомі ЗМІ використовують штучний інтелект в створенні новин? Чому електронна пошта переживає нову хвилю популярності? Як машинне навчання допоможе прогнозувати погоду? Та у скільки мільярдів оцінюється індустрія рослинного молока? Відповіді на ці питання – у щотижневому дайджесті закордонних медіа від UNIT Citizen.

AI – помічник журналіста

Провідні американські видання все частіше використовують штучний інтелект для написання статей. Третина публікацій найбільшого агентства фінансових новин Bloomberg створюється за допомогою автоматизованих технологій, пише The New York Times.

Сьогодні алгоритми пишуть новини про результати бейсбольних матчів для Associated Press, про футбол – для Washington Post та про землетруси – для Los Angeles Times. 5 -10% заміток на сайті Patch також створені програмами, а не людиною. Директор зі стратегічних ініціатив The Post Джеремі Гілберт розповідає, що його компанія використовувала AI і з метою геотаргетингу – просування статей з регіональною прив’язкою серед жителів відповідної місцевості.

Ще один напрям використання AI в журналістиці – визначення аномальних даних. Під час Олімпійських ігор 2016 року в редакційний Slack видання The Post потрапляли повідомлення про результати, які були на 10% нижчими або вищими за світові рекорди. Репортери, які бачили ці сповіщення, вирішували, чи вартий той чи інший результат окремої більшої історії.

The Wall Street Journal і Dow Jones експериментують з технологіями, що допомагають журналістам розшифровувати інтерв’ю або визначати так звані deep fakes – переконливо сфабриковані зображення та відео, створені за допомогою AI.

Виконавчий директор Patch Уоррен Сент-Джон наголошує, що штучний інтелект економить час не лише журналісту, а і редактору. Напівжартома він каже: «Є одна штука, яку я помітив – у статтях, написаних АІ, немає одруків».

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Безпілотні авто = більше заторів

Автономні автомобілі можуть більше ніж удвічі збільшити завантаженість доріг у мегаполісах та довкола них, пише The Hustle. Видання посилається на дослідження, опубліковане в журналі Transport Policy.

Для безпілотних авто немає сенсу паркуватися поблизу свого місця призначення – або паркуватися взагалі. Це призведе до збільшення кількості автомобілів на дорозі. Замість того, щоб платити за дорогу парковку у великих містах, як роблять водії звичайних машин, автономні авто шукатимуть безкоштовну парковку на вулиці, повертатимуться додому або будуть кружляти містом годинами.

З сайту Northeastern University

Аргументом на користь безпілотників та спільного використання авто була теза про те, що в такому разі люди користуватимуться послугами на вимогу, а не володітимуть машиною – відповідно, кількість автомобілів на дорогах зменшиться. Проте дані кількох найновіших досліджень суперечать теорії про зменшення транспортних потоків завдяки каршерингу, зазначається у статті.

За допомогою теоретико-ігрових принципів доцент відділу екологічних досліджень в Університеті Каліфорнії Адам Міллард-Бал демонструє, що автономні авто насправді матимуть стимул «координувати свої дії одне з одним, аби створювати затори» – і таким чином економити гроші своїх власників. «Рух на низьких швидкостях не тільки дешевший порівняно з платною парковкою, але й дешевший за подорожі на високих швидкостях», – пояснює він.

Лондон, Сінгапур та Стокгольм уже встановили «плату за затори» – тут автомобілістам доводиться платити фіксовану суму за в’їзд у центр міста. Адам Міллард-Бал закликає інші міста теж вдатися до таких заходів, поки не пізно.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Вам лист!

Пройшло понад два десятиліття, відколи медіакорпорація AOL винайшла усім тепер відому фразу – «Вам лист» (You»ve got mail). Хоч за цей час з’явилося багато інших засобів комунікації в інтернеті, електронна пошта досі залишається «цифровим оплотом», зазначається у статті американського Forbes.

Аналітики Forrester нещодавно виявили три цікаві тенденції, що стосуються електронної пошти.

По-перше, електронну пошту все частіше використовують тінейджери. Ба більше, підлітки використовують e-mail навіть частіше за популярний додаток Snapchat. Відсоток підлітків від 12 до 17 років, які щомісяця використовували Snapchat, виріс із 39% у 2014 році до 67% у 2017 році. Водночас електронну пошту у 2014 році використовувало 69% підлітків цього ж віку, а у 2017-му – 82%.

Кадр із фільму «Вам лист» (1998), який додав популярності слогану

По-друге, за даними Forrester, все більше користувачів листуються по електронній пошті на смартфоні. Та тут ще є куди рости, наголошується у статті, адже рівень проникнення мобільних клієнтів електронної пошти становить усього 61%.

Нарешті, третій тренд – користувачам електронної пошти подобаються новини брендів. Утім, лише деякі із них. Дослідження Forrester показало, що кількість юзерів, які підписалися на розсилку компаній з різних секторів економіки, зростає. Водночас користувачі відзначають своє все більше невдоволення листами, які вони отримують від брендів. У Forrester радять маркетологам створювати більш персоналізований, контекстуальний та актуальний контент.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Машинне навчання допоможе прогнозувати погоду?

Технологічні гіганти на кшталт Google і Facebook докладають чималих зусиль, аби зробити AI розумнішим. Аж раптом їх обійшов американський урядовий проект. В рамках програми із дослідження клімату гігантський комп’ютер Summit запустив експеримент із машинного навчання, який протікав швидше, аніж будь-коли в минулому, пише Wired.

Summit є найпотужнішим комп’ютером у світі – він займає площу, еквівалентну двом тенісним кортам. В суперкомп’ютері задіяно понад 27 000 графічних процесорів. Summit використовує їх для тренування алгоритмів глибинного навчання. Проект, про який іде мова у статті, фокусувався на одній із найважливіших глобальних проблем – зміні клімату. Вчені навчали алгоритми розпізнавати погодні умови (наприклад, циклони) та аналізувати прогнози для атмосфери Землі за ціле століття.

Фото: CARLOS JONES/OAK RIDGE NATIONAL LAB

У статті наголошується, що цей проект є дуже важливим як для майбутнього AI, так і для кліматології. Дослідники продемонстрували, як штучний інтелект може поліпшити розуміння майбутніх погодних умов. Коли вчені генерують столітні передбачення погоди, зрозуміти отриманий прогноз не так і просто.

Зазвичай для автоматизації цього процесу використовується програмне забезпечення, яке важко назвати досконалим. Як виявилося, машинне навчання справляється з цим завданням краще. І це має допомогти прогнозувати повені та інші природні катастрофи.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Бум індустрії рослинного молока 

Важко повірити, але ще у 2008 році майже єдиною альтернативою коров’ячому молоку було соєве. Та сьогодні рослинне молоко перестало бути чимось дивним. Кожен десятий замовлений гарячий напій у мережі Pret a Manger у Великобританії містить «альтернативне» молоко – соєве або рисово-кокосовое, пише The Guardian.

За даними дослідницької компанії Mintel, продажі рослинного молока у Великобританії з 2015 року виросли на 30% – цьому спряв сплеск популярності веганського та вегетаріанського харчування. У США майже половина всіх покупців в супермаркетах кладуть у свої кошики рослинне молоко. Ця індустрія сьогодні оцінюється у $16 млрд, йдеться у статті.

Рослинне молоко давно знайоме мешканцям окремих країн. У Китаї соєве молоко виготовляється ще з XIV століття (найчастіше – як етап у виробництві сиру тофу). Найперша письмова згадка про мигдальне молоко з’являється у 1226 році в кулінарній книзі з Багдаду – Kitab al-Tabikh. На Заході ж мигдальне і соєве молоко були до останнього часу непопулярними. Такий продукт споживали хіба вегетаріанці та окремі диваки (раннім євангелістом сої був Генрі Форд).

Сьогодні ж один із найвідоміших стартапів в індустрії рослинного молока має назву Rude Health. Компанія почала випускати продукт у 2013 році, а нині продає вже 10 видів альтернативного молока, в тому числі з тигрового горіха, кеш’ю, фундука та какао.

Інший цікавий приклад – соєве молоко під назвою Alpro. Свого часу Alpro отримав неоднозначні відгуки споживачів, а місцевий супермаркет узагалі відмовився його зберігати. Нині Alpro належить всесвітньовідомій компанії Danone, а оборот бренду у 2017 році перевищив 183 млн фунтів.

Більше цікавих дайджестів:

Дайджест зарубіжних медіа: юні інфлюенсери, зарплати в IT та cashless по-японськи

Дайджест зарубіжних медіа: ігри в хмарі, JOMO-працівники та медичні психоделіки

Дайджест зарубіжних медіа: «реактивна» криптовалюта та VR проти психічних розладів