В яких країнах айтішники заробляють найбільше? Скільки компанії готові платити малюкам за одне фото в Instagram? Як Amazon допомагає брендам знаходити нових клієнтів? Що стримує розвиток телемедицини? Та як Японія збирається позбутися готівки? Відповіді на ці питання – у щотижневому дайджесті закордонних медіа від UNIT Citizen.

Гуру реклами

Коли мережа центрів фізіотерапії хоче знайти нових пацієнтів, вона таргетує рекламу на людей, які нещодавно купили ортопедичні наколінники на Amazon. Коли провайдер фінпослуг хоче просувати свій едвайзерський бізнес, він націлює рекламні оголошення на 40-50-річних людей, які замовляли на Amazon книгу з особистих фінансів.

Онлайн-рекламу, поряд із електронною комерцією та хмарними обчисленнями вже зараз можна вважати одним із трьох стовпів бізнесу інтернет-гіганта, пише The New York Times. Рекламний бізнес Amazon, за оцінками Morgan Stanley, оцінюється у близько $125 млрд – це більше, ніж капіталізація відомих брендів Nike або IBM. Компанія невпинно розширює свою діяльність у напрямі продажу медійної реклами та завойовує позиції одного із лідерів індустрії.

REUTERS/Abhishek N. Chinnappa

Багато послуг Amazon подібні до тих, що пропонують Google або Facebook. Серед них – таргетування користувачів відповідно до їхніх інтересів, інформації, яку вони шукали в інтернеті, або на основі демографічних даних. Однак саме система Amazon дозволяє уникнути здогадок, а показувати оголошення людям, які вже зробили ті чи інші покупки на Amazon.com.

Американський бренд Just the Cheese виготовляє низьковуглеводні снеки – хрусткі батончики із сушеного сиру. Рекламне агентство Quartile Digital, яке за допомогою алгоритмів досліджувало успішність реклами цього бренду на Amazon, помітило, що люди, які шукали кето-закуски або коржі для піци із цвітної капусти (обидва популярні при низьковуглецевій дієті), також купували багато сирних батончиків.

Відтоді агентство почало таргетувати саме тих клієнтів Amazon, які купували ці дві специфічні категорії продуктів. За три місяці Amazon показав рекламу продукту Just the Cheese більше ніж 6 млн разів, що принесло виробнику снеків майже 22 000 переходів та понад 4000 замовлень.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Де айтішникам платять найбільше?

Американська компанія Puppet провела опитування 3000 ІТ-професіоналів,  аби з’ясувати, в якій частині світу айтішники отримують найвищі доходи. Як виявилось, зараплати спеціалістів з Азіатсько-Тихоокеанського регіону в 2018 році випередили зарплати європейських колег. Азіатські айтішники за минулий рік заробили у середньому від $75000 до $100 000.

Такі зміни були спровоковані передусім зростанням зарплат у Сінгапурі та Японії. У 2018 році у Японії до $50 000 заробили менше ніж 9% ІТ-спеціалістів, у Сінгапурі цей показник наближався до 27%, пише CNBC.

Утім, тенденція зі зростання зарплат характерна для усієї Азії. Якщо у 2017 році половина респондентів з Азії повідомили про річні доходи у $25 000, то в 2018 році ця цифра знизилася до 20%. Водночас про зарплату понад $100 000 за минулий рік повідомило 30% айтішників з Азії – проти 10% роком раніше.

Danial RiCaRoS/Unsplash

Попри істотний прогрес в Азії, країною із найвищими зарплатами для ІТ-професіоналів залишаються США. Найбільш популярною відповіддю американських айтішників про розмір їхньої зарплати були сума в діапазоні від $100 000  до $ 125 000.

 64% респондентів із США заробили у минулому році більше $ 100 000. Згідно з опитуванням, зарплату такого ж рівня отримали лише 31% ІТ-спеціалістів з Великобританії та 16% професіоналів із континентальної Європи. Водночас майже п’ята частина (19%) респондентів із США можуть похизуватися доходами від $150 000 до $250 000 (8% у Великобританії, 7% – в Азії та 2% у континентальній Європі).

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Блокчейном по готівці

Більшість платежів у третій за величиною економіці проходять з використанням паперових грошей або монет. Саме це відрізняє Японію від Китаю або Південної Кореї, де домінують різні безготівкові механізми електронних платежів, та від Заходу, де популярні кредитні та дебетові картки. Як наслідок, у Японії є понад 200 000 банкоматів, багато касових апаратів та авто для перевезення готівки, що виливається для країни у витрати на суму $18 млрд на рік.

Прем’єр-міністр Сіндзо Абе вважає, що до 2025 року 40% платежів у Японії мають бути безготівковими. У серпні уряд країни заявив, що запропонує податкові пільги та субсидії кожній країні, яка сприятиме вирішенню цього завдання. Попри те, що і платежі картками, і транзакції з QR-кодами, з однаковим успіхом наближали б країну до cashless, Японія вирішила зробити ставку на блокчейн.

Найбільший банк Японії Mitsubishi UFJ Financial Group (MUFG) у співпраці з американською інтернет-компанією Akamai мають побудувати споживчу платіжну мережу на базі цієї технології до початку проведення літніх Олімпійських ігор, які пройдуть у Токіо у 2020 році, пише MIT Technology Review.

REUTERS/Kim Kyung-Hoon

Якщо все спрацює, світ може отримати найшвидшу та найпотужнішу споживчу платіжну систему. Як стверджують розробники, під час тестувань нова система змогла обробити більше мільйона транзакцій в секунду. В майбутньому цей показник може досягти 10 млн транзакцій на секунду. Нова система, за задумом, підходитиме для всих видів платежів – від автоматизованих зборів за платні дороги до покупок у  мобільних додатках.

MUFG – не єдина японська компанія, яка працює над блокчейн-проектом. Холдинг Mizuho Financial Group вже кілька років експериментує з технологією в рамках проекту під назвою J-Coin і планує випустити власну цифрову валюту для роздрібних платежів у березні. Японська фінансова група SBI Holdings стверджує, що працює над створенням власного токену (теж для роздрібних платежів) під назвою S Coin.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Телемедицина – повільно, але впевнено

FaceTime, Skype та інші аналогічні програми дозволяють лікарям проводити плідні бесіди із пацієнтами на відстані та навіть ставити їм діагнози. Кілька віртуальних візитів і новітні носимі гаджети (кардіомонітори, сенсори для вимірювання рівня цукру, монітори активності) дозволяють віддалено спостерігати за пацієнтами, які перебувають у зоні ризику та звільнити їх від частих візитів у лікарню.

В теорії телемедицина здається ідеальним рішенням для багатьох викликів, що стоять перед сучасною системою охорони здоров’я. Та однією з найбільших перешкод для поширення такої практики є відсутність обізнаності потенційних користувачів. Попри те, що більша частина американських лікарень пропонують певну програму телездоров’я, лише 17% місцевого населення зазначили, що уже користувалися відповідними послугами. При цьому понад дві третини пацієнтів висловили свою зацікавленість у такому сервісі.

Інша проблема –  ризик неправильного діагнозу під час віртуального огляду лікарем. У 2016 році група дослідників, які представлялися пацієнтами зі шкірними захворюваннями, перевірила 16 додатків для телемедицини, пише американський Forbes.

Вони виявили, що деякі лікарі неправильно діагностували шкірні захворювання, зокрема герпес і сифіліс, а інші не поставити важливих запитань та приписали неправильні ліки. Окрім того, дві додатки з’єднали «пацієнтів» з лікарями, які не мали ліцензії на практику в штаті (дослідження відбувалося в США), де знаходився пацієнт.

Та попри ці виклики, телемедицина залишається перспективною галуззю. За оцінками аналітиків, усього до 2025 року телемедицина може перетворитися на 2,8-мільярдну індустрію (галузь оцінювалася у $240 млн у 2013 році). В індустрії з’являється багато стартапів, і цим напрямом починають цікавитися відомі бренди. Зокрема, телемедициною зацікавився і технологічний гігант Amazon. Вже зараз одна із команд компанії працює над розробкою платформи, спрямованої на спрощення віртуального спілкування лікарів та пацієнтів.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Дворічні лідери думок

У 2016 році банкрутство власного бізнесу загнало Медісон і Кайлера Фішер на мілину. Американська пара залишилася зовсім без грошей, зате із двома малими дітьми на руках. Сьогодні життя Медісон та Кайлера виглядає зовсім по-іншому. Їхні 2-річні доньки Тейтум та Оуклі мають 2,2 млн підписників в Instagram та отримують п’ятизначні суми за одне брендоване фото. Діти знімалися рекламних роликах, повнометражних фільмах та навіть отримали роль у популярній і мильній опері «Дні нашого життя» (Days of Our Lives).

Згідно з прогнозами, індустрія інфлюенсер-маркетингу до 2020 року оцінюватиметься у суму від $5 до $10 млрд. При цьому роль дітей в економіці лідерів думок в Instagram збільшується, пише Fast Company. Діти зазвичай рекламують дитячий одяг та іграшки, але можуть бути цікавими й компаніям, що продають інші товари та намагаються достукатися до своїх майбутніх клієнтів.

Тейтум та Оуклі – фото зи сторінки instagram.com/taytumandoakley

Міленіали звикли займатися шопінгом в Instagram, що робить соцмережу ідеальним місцем для брендів, які намагаються завоювати аудиторію молодих батьків. Instagram також є однією з улюблених соцмереж (поряд з YouTube) покоління Z. Станом на вересень 2017 року 80% із 800 млн користувачів Instagram були підписані на якийсь бізнес, і більше ніж 60% із цих користувачів заявили, що відкрили для себе нові продукти завдяки соцмережі.

«Все більше людей звертають на увагу на рекомендації дітей-інфлюенсерів, – відзначає віце-президент маркетингового агентства MediaKix Зоя Маранс. – Безумовно, це гра в довгу. Такий інструмент робить бренд знайомим та близьким для різних поколінь».

Компанії платять великі гроші за свою присутність у Instagram. За оцінками засновника God and Beauty, дитина-інфлюенсер за один пост на кожні 1000 фоловерів може просити близько $100. Дитина-лідер думок, яка має 500 тисяч підписників, зароблятиме близько $5000 за одне фото. Ці суми можуть бути навіть вищими, особливо коли бренд оплачує цілу кампанію, що передбачає серію постів, оновлення в Instagram Story та появу юних інфлюенсерів на подіях.

Прочитати повну версію статті англійською мовою