Улітку 2018 року в південному Таїланді знайшли кита, у шлунку якого було понад 80 пластикових пакетів. Тайським ветеринарам не вдалося врятувати тварину. Як і іспанським, які того ж року знайшли на березі уже мертвого молодого кашалота із 30 кг пластику всередині. Світ щороку використовує 5 трильйонів одноразових пластикових пакетів, період розкладання яких становить близько 500 років. Пластик, колись чудовий винахід, безумовно, давно став справжнім ворогом планети.

Є і хороші новини. Уряди держав, бізнес та громадяни виходять на новий рівень відносин із пластиком. Десятки країн – від Чилі до Індії – вживають заходів для звільнення планети від пластикових відходів. В Україні успіхи поки що невеликі. Проте окремим українським організаціям вдалося зробити перші важливі кроки у цьому напрямі. Тепер справа за кожним із нас.

Глобальний антипластиковий рух

Першу штучну пластмасу – бакеліт – американський хімік Лео Бакеланд винайшов ще на початку XX століття. Із 1950-х років, відколи людство почало масово використовувати пластмасу, було вироблено понад 9 млрд тонн пластику. За даними ООН, світ за останні десять років виготовив пластику більше, ніж за все минуле століття.

Time Magazine

Понад 90% усіх світових пластикових відходів ніколи не переробляються. Пластик засмічує вулиці, ліси, водойми. Лише в океан щороку потрапляє близько 13 млн тонн пластмаси. Відповідно до звіту Ellen MacArthur Foundation, якщо не вживати активних заходів, до 2050 року пластикових відходів в океані буде більше, ніж риби. Велика тихоокеанська сміттєва пляма (Great Pacific Garbage Patch), за даними дослідників, вже нині займає більшу територію, аніж Франція, Німеччина та Іспанія разом узяті.

На щастя, останніми роками зростає увага й до питання забруднення пластиковими відходами. З’являються важливі проекти. Особливо багатим на такі події був 2018 рік. Наприклад, нідерландська організація Ocean Cleanup нещодавно запустила першу у світі систему для очищення океану – System 001.

Також минулого року про запуск своєї системи для очищення морських вод оголосила й ізраїльська компанія SodaStream. Система під назвою Holy Turtle восени почала очищати від пластику Карибське море в акваторії Гондурасу.

Геть пластикові стаканчики!

Уже за два роки Європейський Союз заборонить пластикові вироби одноразового використання. До 2021 року під заборону потраплять такі вироби, як ватні палички з пластику, столове приладдя з пластмаси, пластикові тарілки та соломинки, харчові контейнери з пінополістиролу тощо.

План Євросоюзу підтримала одна із найвпливовіших держав світу – Німеччина. Як відомо, у 2016 році на кожного жителя цієї країни в середньому припадало 220,5 кг відходів тари та опаковань, що набагато більше, ніж у 2015-му та ніж у середньому по ЄС.

У відповідь на такий неприємний тренд країна у листопаді минулого року представила власний план із п’яти пунктів, покликаний зменшити кількість пластикового сміття. Водночас Велика Британія заявила про плани заборонити комерційне використання одноразових пластикових виробів ще у квітні.

Талія Герман для The Guardian

Деякі європейські країни і раніше досить активно проявляли себе у боротьбі із пластиковими пакетами. Данія була першою країною, яка почала стягувати податок за використання пластикових пакетів ще у 1994 році (використання зменшилося приблизно удвічі).

Ірландія взяла приклад зі скандинавської країни у 2002 році, що дало змогу зменшити використання пластикових пакетів на 90%. Не дозволено видавати безплатні поліетиленові пакети в магазинах Бельгії та Чехії.

Війну пластику оголосили й на інших континентах. У США ця тенденція особливо помітна на прикладі окремих муніципалітетів. Сіетл став першим великим американським містом, яке заборонило одноразові пластикові соломинки в липні 2018 року. Схожі плани мають Нью-Йорк, Сан-Франциско та Маямі-Біч.

Але найбільший забрудник навколишнього середовища пластиком – це Азія. Згідно із дослідженням Helmholtz Centre for Environmental Research, 90% пластмаси потрапляє в океан із десяти річок, вісім з яких протікають в Азії. За 60% пластикових відходів відповідальні п’ять країн – Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Таїланд та Китай.

Як відомо, торік Китай обмежив імпорт більшості видів пластику, який країна приймала на переробку. Ще з 2008 року в Піднебесній діє заборона на безплатні поліетиленові пакети.

Shutterstock

Дуже важливе значення в антипластиковому глобальному русі має Індія – одна з економік, що найбільш швидко зростають, та друга країна у світі за кількістю населення. Індійці щодня продукують тисячі тонн пластикових відходів. 60% пластику переробляють або повторно використовують, утім, решта залишається та забруднює вулиці, пошкоджує ґрунти та становить загрозу для тварин.

Проте індійці усвідомлюють, що проблему потрібно вирішувати. Влітку 2018 року прем’єр-міністр Індії оголосив про наміри країни заборонити використання одноразової пластмаси вже до 2022 року.

Як бізнес бореться з відходами

Багато компаній давно усвідомили, що споживачі уникатимуть брендів, які не реагують на виклики часу та не вживають відповідних заходів. Нещодавно 250 організацій, які відповідальні за 20% пластикової тари у всьому світі, підписали документ під назвою New Plastics Economy Global Commitment.

Своїм підписом під цим документом такі відомі бренди, як H&M, Unilever, PespsiCo, L’Oreal, Nestle, Coca-Cola та багато інших, зобов’язалися скоротити кількість пластикових відходів.

Компанії й раніше неодноразово засвідчували готовність зменшити свій «пластмасовий слід». До 2025 року повністю перейти на пакунки з перероблених матеріалів мають намір Nestle, Unilever, McDonald’s (і навіть Lego). Такий самий дедлайн щодо переходу на пляшки із переробленого пластику поставив собі і виробник мінеральної води Evian. Уже нині компанія Dell використовує перероблений океанічний пластик для виготовлення опаковання.

pinterest.com

До антипластикового руху активно приєднуються авіаперевізники. Наприклад, компанія American Airlines, яка щороку продукувала 70 000 фунтів пластикових відходів, більше не пропонує своїм клієнтам пластикові соломинки та мішалки на борту літаків і в аеровокзалах. Нещодавно повністю відмовився від пластмасових соломинок, посуду та опаковання й авіаперевізник Delta.

Антипластикові інновації

Світ активно працює не лише над тим, аби повністю відмовитися від пластику, а й заохочує інноваторів шукати альтернативи та нові способи застосування пластмаси. Наприклад, дослідники з Університету штату Іллінойс знайшли спосіб, як із використаних пластикових пакетів отримувати дизельне пальне та інші нафтопродукти.

Дослідник зі штату Нью-Йорк Генрі Міллер розробив спосіб створення цегли шляхом гранулювання поліетиленових пакетів та змішування їх із бетоном. Така цегла має значні екологічні переваги, пишуть закордонні медіа.

В Індії пластикові відходи зі сміттєзвалищ давно використовують для будівництва доріг. Місцевий підприємець Ахмед Хан ще в 1990-х створив компанію K.K. Plastic Waste Management, яка змішує використаний пластик із асфальтом. На сьогодні з такої суміші побудовано понад 1000 миль доріг.

Перероблений пластик останнім часом активно використовують в індустрії моди. На початку 2000-х бренд Dsquared2 представив світу колекцію одягу з переробленого пластику. Вже декілька років компанія Patagonia дає друге життя пластмасі у вигляді штанів, жакетів та курток.

Adidas

Gucci, Stella McCartney та Adidas дедалі активніше співпрацюють з організаціями на кшталт Parley the Oceans й у такий спосіб підвищують рівень поінформованості суспільства про руйнівний вплив пластмас. Adidas навіть має лінійку одягу та взуття Parley, які виготовлені, зокрема, із переробленого океанського пластику.

Як відомо, 10% від усього пластикового опаковання становлять малоформатні пакунки, які зазвичай не переробляються. Окрім цього, деякі пластикові плівки складаються із різних видів матеріалів, що робить їх непридатними для переробки. Науковців активно заохочують розв’язати цю проблему.

Минулого року організація Ellen MacArthur Foundation навіть запровадила спеціальну винагороду під назвою New Plastics Economy Innovation Prize. Кожна команда переможців, якій вдалося придумати альтернативу наявному пластиковому опакованню, отримала приз розміром $200 000.

Однією з них стала команда дослідників із кількох компаній (Full Cycle Bioplastics, Elk Packaging та Associated Labels and Packaging), що виготовляє із сільськогосподарських побічних продуктів та харчових відходів опаковання для батончиків, чипсів, білизни.

Україна – на початку шляху

На сьогодні в Україні поки що немає комплексного підходу до боротьби з пластиковими відходами. Із переробкою відходів, зокрема і пластикового сміття, як і раніше, немає жодних проблем, зазначає голова ГО «Україна без сміття» Євгенія Аратовська. «В країні близько 100 заводів. Та оскільки в Україні немає культури сортування та роздільного збирання сміття, ці заводи імпортують сировину з-за кордону. Наше сміття лишається на звалищах», – каже вона.

Експертка також наголошує, що в Україні так і не запрацювала система роздільного збирання сміття. «У 2012 році до Закону «Про відходи» додали пункт про заборону захоронення необроблених відходів», –  нагадує вона. З 1 січня 2018 року закон набув чинності. «Та, зокрема, і через неточності у визначеннях, що саме вважати необробленим сміттям, ця норма не запрацювала», – зауважує Аратовська.

Жодних заборон чи обмежень щодо реалізації та використання пластикових виробів на кшталт тих, які існують в інших країнах, в Україні немає. На відміну від Євросоюзу, Україна поки що не має наміру відмовлятися від пластикового посуду, соломинок чи пакетів.

Кадр з кліпу STRUM електронного гурту ONUKA

Головною рушійною силою у визволенні від властикового «нашестя» є приватні ініціативи та організації. У червні минулого року громадська організація ReThink зібрала 25 000 голосів українців на підтримку петиції #ПакетНеПотрібен, яка стосувалася питання обмеження використання пластикових пакетів. «Ми подали петицію на розгляд Кабміну та Верховної Ради, проте жодних дій із боку ані виконавчої, ані законодавчої влади не було», – каже співзасновниця ГО ReThink Олена Колтик. Проте в ReThink не збиралися зупинятися. «І нещодавно таки було зареєстровано законопроект №9507, яким пропонується обмежити розповсюдження пластикових пакетів» — інформує експертка.

За словами менеджера зі зв’язків із громадськістю та медіа Львівського комунального підприємства «Зелене місто» Миколи Рябики, нині в Україні можна відзначити досить високий рівень активізму у питанні зменшення та відмови від використання пластикових виробів. «Zero Waste Lviv (Львів), ReThink (Київ), «Україна без сміття» (Київ), «ЯСОРТУЮ» (Харків), Eco friendly cafe (поширено в багатьох містах), Zero Waste Ukraine (Київ), PreciousLab (Черкаси), Precious plastic Ukraine (Одеса), Re-beau (Київ) і багато інших організацій», – перелічує М. Рябика. Євгенія Аратовська стверджує, що майже у кожному великому місті вже працює свій локальний проект. Такі ініціативи мають дуже важливе значення для просвітництва, для відмови від пластиків і для питання переробки відходів, наголошують експерти.

За словами Рябики, міські ради Києва, Славського та Львова протягом останнього півріччя ухвалили відповідні рішення і намагаються розвивати системи лояльності у руслі використання багаторазових торбинок. «Однак це не заборони, а лише рекомендації. Пакети і кульочки залишаються в обігу», – каже він.

На думку Олени Колтик, для того, аби люди рідше використовували пластик, потрібні альтернативні варіанти на ринку. «На щастя, в Україні з’являється дедалі більше інноваційних проектів, які пропонують цікаві та екологічно безпечні рішення у цьому напрямі. Наприклад, проект FoodBioPack винайшов біорозкладний матеріал, з якого можна виготовляти пакети для продуктів і в перспективі одноразовий посуд. А проект Ochis виготовляє оправу для окулярів не з пластику, а з кавової гущі», – розповідає співзасновниця ReThink.

Достойна альтернатива пластиковим пакетам – оригінальні торбинки українського виробника On a tree. Фото: facebook.com/onatree/

До боротьби з пластиком дедалі активніше долучаються окремі громадяни. Хтось змінює свої звички й оминає стенди з кульочками у магазині, хтось організовує мистецькі акції та флешмоби, а хтось відмовляється від пластику у своїй бізнес-діяльності.

У 2018 році у столиці, наприклад, відбулася акція під назвою «Пластиковий пакет – це не модно». Того ж року в Ужгороді відкрили перший магазин, де використовують виключно паперові пакунки та торбинки. У «Зеленій крамниці» немає і пластикових карток – натомість знижки пропонують тим гостям магазину, які приходять із власними екоторбинками чи мішечками.

Світ, як і Україна, навряд чи зможе повністю відмовитися від використання пластикових виробів у найближчому майбутньому. «Та нам під силу відмовитися від «раптових» пластиків, і ми можемо знайти рішення для переробки, – зазначає Рябика. – Розвиток руху zero waste та будівництво сміттєпереробних комплексів в Україні свідчать – ми на правильному шляху». Однак без участі відповідальних державних органів це питання не вирішиться, резюмує експерт.